Пам’ятник Милосердю у Чернівцях варто шукати на території дитячої лікарні, де сама тема скульптури набуває особливого змісту. Жінка, біля якої знаходять прихисток діти, уособлює турботу про тих, кому потрібна допомога. Цю композицію також називають “Харитська група”, “Харита” або “Каріта”. Її історія поєднує мистецтво австрійської доби, благодійність чернівчан і пам’ять про родину, яка долучилася до розвитку дитячої медицини міста.
Де розташований пам’ятник Милосердю у Чернівцях
Адреса пам’ятника Милосердю – вулиця Буковинська, 4. Композиція розміщена в парковій частині території міської дитячої клінічної лікарні. Отже, орієнтиром для відвідувача слугує лікарняний комплекс, а не окремий міський майдан.
Плануючи прогулянку, врахуйте особливість цього місця: тут лікують дітей. Можливість проходу до скульптури та зручний вхід краще уточнити безпосередньо в закладі. Не варто автоматично розраховувати на цілодобовий туристичний доступ лише тому, що пам’ятник стоїть просто неба.
Основні відомості допоможуть зорієнтуватися перед відвідуванням.
| Характеристика | Відомості |
|---|---|
| Назва | Пам’ятник Милосердю, “Харитська група” |
| Місто | Чернівці |
| Адреса | Вулиця Буковинська, 4 |
| Розташування | Паркова територія дитячої лікарні |
| Рік створення | 1910 |
| Автор первісної композиції | Австрійський скульптор Теодор Штундль |
| Ініціатор | Благодійник Герман Фішер фон Мосара |
| Присвята | Пам’яті батьків мецената – Мозеса та Хани Сари Фішерів |
Авторство, адреса та родинна присвята пов’язані з однією історією: монумент постав як мистецьке продовження благодійної справи, завдяки якій у Чернівцях розвивалася допомога хворим дітям.
Історія створення: добра справа на пам’ять про батьків
Поява пам’ятника пов’язана зі спорудженням дитячого шпиталю на початку ХХ століття. У 1908 році міська влада виділила на його будівництво 300 тисяч крон. Ще 500 тисяч крон пожертвував Герман фон Фішер. Тогочасні благодійні ініціативи розгорталися на тлі двох ювілеїв – 500-річчя першої писемної згадки про Чернівці та 60-річчя правління імператора Франца Йосифа І.
Фішер запропонував доповнити лікарняний простір скульптурою, присвяченою милосердю. Встановлення бронзової групи відбулося 1910 року.
За цим задумом стояла особиста пам’ять. Благодійник присвятив монумент своїм батькам. Родинна історія вийшла за межі приватного вшанування: її продовженням стали лікарня та скульптурний образ допомоги ближньому.
Саме це робить пам’ятник змістовним для сучасного відвідувача. Про благодійність тут можна говорити цілком предметно – через кошти на медичний заклад, турботу про дітей і рішення залишити місту щось корисне.
Чому трапляються різні дати
У датуванні пам’ятника є розбіжність: поряд із 1910 роком у переліках пам’яток зустрічається 1915-й. Водночас фотографія монумента була опублікована вже у грудні 1910 року. Отже, композиція на той час існувала, і саме 1910 рік має переконливе документальне підтвердження. Різні дати не слід сприймати як свідчення існування двох окремих пам’ятників.
Автор пам’ятника та мова скульптури
Автор пам’ятника Милосердю у Чернівцях – Теодор Штундль, австрійський скульптор, який жив у 1875-1934 роках. Він навчався у Віденській академії мистецтв.
У чернівецькій композиції увагу привертають стосунки між постатями. Центральна жіноча фігура тримає маленьку дитину; поряд зображені інші діти, зокрема хлопчик із милицею.
Таку сцену можна прочитати як розповідь про довіру. Дитина звертається по підтримку, доросла постать відповідає захистом. Для розуміння цього образу не потрібно знати історію мистецтва або розбиратися в символах австрійської монументальної скульптури.
Водночас жіночу постать не варто сприймати як документальний портрет матері благодійника. За змістом композиції це алегорія милосердя – людська чеснота, якій художник надав видимого образу.
Технічний опис і деталі композиції
Пам’ятник поєднує кам’яну архітектурну основу та бронзову скульптуру. Історичний опис подає висоту понад 5,6 метра й ширину близько 4 метрів. Ці розміри характеризують монументальний задум; їх не слід сприймати як сучасні обміри кожного збереженого елемента.
Висока вертикаль обеліска організовує композицію, а людські постаті переводять увагу на її емоційний зміст. Завдяки такому поєднанню монумент можна розглядати і здалеку, оцінюючи загальні пропорції, і зблизька, придивляючись до жестів.
| Елемент | Опис первісного вигляду |
|---|---|
| Основа | Чотири гранітні сходинки та постамент |
| Вертикальна частина | Кам’яний обеліск |
| Матеріали | Бронза, граніт, мармур |
| Головна група | Жіноча постать із дітьми |
| Верхня частина | Імператорська корона та портретний медальйон Франца Йосифа І |
| Зворотний бік | Дитячі постаті, латинський напис і рельєф із символікою здоров’я |
Історичне оформлення включало латинський вислів “Mens sana in corpore sano”, відомий українською як “У здоровому тілі здоровий дух”.
Зворотний бік тут важливий для розуміння цілого. Якщо умови доступу дозволяють, варто оглянути композицію з різних боків: фронтальний ракурс передає лише частину художнього задуму.
Пошкодження, відновлення та збереження
За понад століття вигляд монумента змінювався. Після 1918 року він утратив низку елементів, зокрема імператорську корону, портретний медальйон і присвятний напис. Відновлений пам’ятник урочисто відкрили 19 грудня 2006 року.
Пізніше композиція знову зазнала пошкоджень. У 2017 році повідомляли про спробу викрадення двох бронзових дитячих фігур. Їх вдалося зберегти.
У жовтні 2023 року керівництво лікарні повідомляло про підготовку реставрації та намір поліпшити доступ до скверу. Це були плани, а не повідомлення про завершені роботи. Тому перед спеціальною поїздкою варто уточнити стан композиції та можливість її огляду: старі фотографії не гарантують, що всі зображені деталі доступні для перегляду сьогодні.
Як оглянути пам’ятник уважно
Для знайомства зі скульптурою краще обрати світлу частину дня. Спочатку подивіться на загальний силует, потім – на розташування дітей, положення рук і складки одягу центральної постаті. Спробуйте визначити, якими саме деталями автор передає потребу в допомозі та відчуття захищеності.
На території лікарні дотримуйтеся тиші. Для фотографій обирайте ракурс, у який не потрапляють пацієнти, і не перекривайте проходи. Підійматися на основу пам’ятника заради кадру також не потрібно.
Пам’ятник Милосердю у Чернівцях дає привід побачити міську історію через конкретний людський учинок. Тут пам’ять про батьків стала внеском у лікування дітей, а скульптура надала цій справі впізнаваного образу. Саме з таким розумінням варто приходити на Буковинську, 4: тоді за каменем і бронзою проступає історія відповідальності за інших.
