У Чернівцях пам’ять про архітектора Йозефа Главку зберігається досить незвично. Йому не відвели окрему площу і не створили величезного монумента в центрі міста. Натомість його погруддя поставили там, де пояснення майже не потрібні – серед будівель і старої зелені колишньої Резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Це місце безпосередньо пов’язане з роботою Главки, адже саме за його проєктом у другій половині XIX століття постав знаменитий архітектурний ансамбль, у якому сьогодні працює Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
Пам’ятник Йозефу Главці у Чернівцях – це бронзове погруддя на високому кам’яному постаменті. Його встановили у 1937 році, через 29 років після смерті архітектора. Автором скульптурної роботи вказують А. Северина. Побачити монумент можна в дендропарку університетського комплексу за адресою вул. Михайла Коцюбинського, 2.
Де розташований пам’ятник Йозефу Главці
Для людини, яка вперше шукає пам’ятник Главці в Чернівцях, головним орієнтиром має бути не конкретний будинок на вулиці, а територія Чернівецького національного університету. Погруддя знаходиться в історичному дендропарку Резиденції.
Сам парк займає приблизно 5 гектарів. Його створення було частиною облаштування всієї резиденції, тому зелена зона тут не є випадковим сучасним доповненням до старої архітектури. Дерева, алеї, декоративні елементи та корпуси формують спільний простір.
| Що потрібно знати | Дані |
|---|---|
| Назва | пам’ятник Йозефу Главці |
| Місто | Чернівці |
| Адреса | вул. Михайла Коцюбинського, 2 |
| Точне місце | дендропарк колишньої Резиденції митрополитів Буковини і Далмації |
| Рік встановлення | 1937 |
| Автор погруддя | А. Северин |
| Матеріал погруддя | бронза |
| Тип монумента | портретне погруддя на постаменті |
Таке розташування можна назвати однією з найцікавіших особливостей пам’ятника. Перед відвідувачем знаходиться зображення архітектора, а навколо – результат його роботи. Через це навіть невелике погруддя отримує значно ширший зміст, ніж могло б мати в іншій частині міста.
Хто такий Йозеф Главка і чому його ім’я пов’язане з Чернівцями
Йозеф Главка народився 15 лютого 1831 року. Він був чеським архітектором, будівничим і меценатом, а його професійна діяльність припала на період Австрійської імперії та Австро-Угорщини.
Для Чернівців найважливішою сторінкою його біографії став проєкт резиденції православних митрополитів Буковини і Далмації. Роботи над великим ансамблем розпочалися у 1864 році.
Будівництво було надзвичайно масштабним для міста того часу. Необхідно було не просто звести кілька корпусів, а організувати цілий виробничий і будівельний процес. Для потреб майбутньої Резиденції виготовляли будівельні матеріали, готували майстрів, контролювали якість цегли та черепиці. Главка був залучений у цей процес значно глибше, ніж архітектор, який лише передає замовнику готові креслення.
Через проблеми зі здоров’ям він не міг особисто керувати роботами до самого завершення. Остаточно спорудження ансамблю закінчили у 1882 році.
Отже, між початком і завершенням будівництва минуло близько 18 років. За цей час у Чернівцях виник не один великий будинок, а складний ансамбль із корпусами різного призначення, храмом, внутрішніми просторами та парком.
Чим особливе погруддя Главки
Пам’ятник не намагається передати професію архітектора через очевидні символи на кшталт креслень, циркуля чи макета будинку. Це передусім портретна скульптура.
Бронзове погруддя підняте над рівнем землі за допомогою високого постаменту. Завдяки цьому воно не губиться серед рослинності, хоча за масштабом залишається досить камерним. У композиції немає великої кількості декоративних деталей – головним елементом залишається постать самого Главки.
Особливо цікаво пам’ятник виглядає саме в контексті дендропарку. Тут немає відчуття, що монумент пізніше механічно додали до міського простору. Навпаки, він ніби пояснює людині, чиє ім’я стоїть за архітектурою навколо.
Саме тому оглядати погруддя окремо від Резиденції немає великого сенсу. Його справжній масштаб відкривається не в розмірах бронзової скульптури, а в тому, що знаходиться поруч із нею.
Від проєкту Главки до пам’ятки ЮНЕСКО
За життя Йозефа Главки ніхто, звичайно, не міг знати, який міжнародний статус отримає його чернівецька робота через понад століття. У XXI столітті ансамбль колишньої Резиденції став одним із українських об’єктів Всесвітньої спадщини.
28 червня 2011 року Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Для розуміння цінності комплексу важлива не одна окрема споруда. Йдеться про цілісне поєднання архітектури, внутрішніх дворів, сакральних приміщень і ландшафтного середовища. У зовнішньому вигляді корпусів можна побачити складне переплетення різних історичних архітектурних традицій.
Дахи з геометричними орнаментами, цегляні фасади, арки, башти, декоративні деталі та відмінності між окремими корпусами створюють образ, який важко сплутати з типовою адміністративною чи університетською забудовою XIX століття.
| Рік | Що відбулося |
|---|---|
| 1831 | народився Йозеф Главка |
| 1864 | розпочалося спорудження Резиденції |
| 1882 | завершено будівництво ансамблю |
| 1908 | помер Йозеф Главка |
| 1937 | у парку встановили погруддя архітектора |
| 2011 | Резиденція отримала статус об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО |
Між початком будівництва Резиденції та її включенням до Списку ЮНЕСКО минуло майже півтора століття. Цей часовий проміжок добре показує, наскільки довгим виявилося життя архітектурного задуму Главки.
Що ще можна побачити біля пам’ятника
Дендропарк – це не просто зелена ділянка між університетськими корпусами. Він створювався разом із комплексом і сьогодні залишається важливою частиною його історичного середовища.
На території збереглися старі дерева, алеї та окремі паркові об’єкти. Серед них – штучний грот, ставок і старий колодязь. Є тут і дерева, вік яких пов’язують із часом формування самого парку.
Тому на знайомство з цією частиною Чернівців краще закладати більше часу, ніж потрібно для огляду одного пам’ятника. Погруддя Главки може стати початковою точкою маршруту територією Резиденції.
Кілька фактів, які допомагають краще зрозуміти пам’ятник
Біографія архітектора і доля створеного ним комплексу перетинаються в Чернівцях настільки тісно, що частина фактів про пам’ятник фактично є фактами про саму Резиденцію:
- від початку будівництва Резиденції у 1864 році до встановлення пам’ятника Главці у 1937 році минуло понад 70 років;
- сам архітектор помер у 1908 році, тому погруддя є посмертним вшануванням;
- пам’ятник поставили не перед головним фасадом комплексу, а серед зелені дендропарку;
- територія історичного парку має площу приблизно 5 гектарів;
- у 1872 році у Відні була опублікована праця Главки, присвячена проєктуванню і спорудженню резиденції в Чернівцях;
- сьогодні історичний ансамбль одночасно пов’язаний із релігійною історією Буковини, розвитком міста та діяльністю Чернівецького національного університету.
Є ще одна цікава деталь. Пам’ятник з’явився в той період, коли Чернівці перебували у складі Румунії. Тобто від моменту проєктування Резиденції до встановлення погруддя місто вже пережило суттєві політичні та суспільні зміни. Проте значення архітектора для міського середовища не зникло разом зі зміною державних кордонів.
Чому пам’ятник Главці варто побачити
Якщо оцінювати пам’ятник лише як окрему скульптуру, він може здатися доволі скромним. Тут немає гігантської фігури, складної багатофігурної композиції чи великої площі навколо. Але для цього монумента важливіше інше – його оточення.
Достатньо відійти від погруддя і подивитися на університетські корпуси, щоб зрозуміти масштаб роботи людини, якій воно присвячене. У цьому випадку сама архітектура стає своєрідним продовженням пам’ятника.
Саме така деталь вирізняє пам’ятник Йозефу Главці у Чернівцях серед багатьох традиційних міських монументів. Тут пам’ять про людину існує поруч із результатом її праці. Бронзовий портрет можна оглянути за кілька хвилин, але споруди навколо нього розповідають про архітектора значно більше.
Сьогодні погруддя Главки залишається невеликою, проте змістовною частиною університетського ансамблю. Воно нагадує, що одна з найбільш упізнаваних архітектурних пам’яток Чернівців почалася з конкретного проєкту, креслень і роботи конкретної людини. Тому під час відвідування колишньої Резиденції варто звернути увагу не тільки на кольорові дахи та незвичайні фасади, а й відшукати серед зелені самого автора цього архітектурного задуму.
